2022 рік, випуск 6

Народознавчі зошити. 2022. № 6 (168). С. 1245-1498

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.06

Статті

ЧМЕЛИК Роман
РЕЛІГІЙНЕ СВЯТКУВАННЯ ЯК ФОРМА ЕТНІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ НА УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОМУ ПОГРАНИЧЧІ

1247—1254

ТАРАС Ярослав, ЛИТВИНЧУК Ілля
ФОРМУВАННЯ ОБОРОННИХ КОМПЛЕКСІВ НА ПОДІЛЛІ У XIV—XV ст.: ПЛАНУВАЛЬНИЙ ТА ЧАСОВИЙ АСПЕКТ

1255—1271

РАДОВИЧ Роман
БОЙКІВСЬКА ПІЧ (БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ, КОНСТРУКТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ, ТЕХНІКА І ТЕХНОЛОГІЯ СПОРУДЖЕННЯ) ХІХ — ПЕРША ПОЛОВИНА ХХ ст.  

1272—1290

ЦИПИШЕВ Сергій
ФЕНОМЕН ЗАКРУТКИ У ЖНИВАРСЬКИХ ПОВІР’ЯХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ПОЛІССЯ (НА ВЛАСНИХ ПОЛЬОВИХ МАТЕРІАЛАХ)

1291—1299

ГАЛАЙЧУК Володимир
ДЕМОНОЛОГІЧНО-СВІТОГЛЯДНІ УЯВЛЕННЯ ТА ВІРУВАННЯ ПОЛІЩУКІВ ЧЕРНІГІВЩИНИ (За польовими матеріалами з Семенівського району)

1300—1331

СИВАК Василь
ОСВІТЛЕННЯ НАРОДНОГО ЖИТЛА УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ КІНЦЯ ХІХ —ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст.: ПРИСТРОЇ ТА СПОСОБИ ДОБУВАННЯ ВОГНЮ І МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПІДПАЛУ

1332—1349

ВАСЯНОВИЧ Олександр
ВИГОТОВЛЕННЯ ОБИДЕННОГО ПОЛОТНА НА УКРАЇНСЬКОМУ ПОЛІССІ ДЛЯ ВИКЛИКАННЯ ДОЩУ

1350—1360

КОКОШ Артем
ІВАН МІРЧУК —  ОСНОВОПОЛОЖНИК УКРАЇНСЬКОЇ ВИЩОЇ ШКОЛИ В ЕМІГРАЦІЇ

1361—1366

НИКОРАК Олена, КУЦИР Тетяна
БАГАТОРЕМІЗНІ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ТА ЛИТОВСЬКІ ПОКРИВАЛА: ЕТНОМИСТЕЦЬКІ ПАРАЛЕЛІ

1367—1376

КУПЧИНСЬКА Лариса
ТРАДИЦІЇ ПЕЙЗАЖНОЇ ШКОЛИ ВІДЕНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА У ЛЬВІВСЬКІЙ ЛІТОГРАФІЇ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.

1377—1385

ІЖЕВСЬКИЙ Артур
УКРАЇНСЬКА ШЛЯХТА У ПОРІВНЯЛЬНІЙ ПЕРСПЕКТИВІ САТИРИЧНОЇ ГРАФІКИ ГАЛИЧИНИ СЕРЕДИНИ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ ст. ІДЕНТИЧНІСТЬ,ТРАДИЦІЯ, ВІДОМІСТЬ ПОХОДЖЕННЯ

1386—1403

ОЛІЙНИК Ольга
ПРАКТИКА ДИЗАЙНУ В УКРАЇНСЬКИХ ЦЕРКОВНИХ ТКАНИНАХ (ВИРОБНИЦТВО, ХУДОЖНЬО-СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ)

1404—1418

НИКОРАК Олена, КУЦИР Тетяна, ЮСИПЧУК Юрій, БІЛИЙ Віктор
ПІДГІРСЬКІ ЖІНОЧІ ВЗОРИСТІ СОРОЧКИ

1419—1431

ДЯЧЕНКО Алла
ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ДИЗАЙНУ В ХУДОЖНЬО-ПРОМИСЛОВІЙ ОСВІТІ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ

1432—1438

ДЯКІВ Володимир
РІЗДВО БОГОРОДИЦІ: НАРОДНО-РЕЛІГІЙНІ ВІРУВАННЯ ТА УЯВЛЕННЯ НА ТЛІ ПЕРЕДУМОВ ПЕРЕДРІЗДВЯНО-НОВОРІЧНОГО ПЕРІОДУ У КАЛЕНДАРНІЙ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНЦІВ

1439—1447

ПАПІШ Марія
ЕВОЛЮЦІЯ ОБРАЗНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНСЬКОЇ РІЗДВЯНОЇ ДРАМИ. ТРИ ЦАРІ — ВІД БІБЛІЙНИХ МУДРЕЦІВ ДО ПРОВІДНИКІВ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

1448—1460

Публікації

Яців Роман
Антимосковський фронт Петра Андрусіва: з науково-публіцистичної спадщини видатного мистця

1461—1488

Рецензії

Горбаль Марія
«Дивниця». Книга про наш дім, про наше місце пам’яті

1489—1492

Інформації

Герус Людмила
Насупроти намаганням країни-агресорки росії знищити нашу ідентичність, українці бережуть свою культуру

1493—1496

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »